-s.jpg)
18 липня у Сумах зустріли пораненого в АТО земляка Олександра Бойка. Після реабілітації боєць другого батальйону Нацгвардії повернеться в зону АТО, бо «Радий побачити друзів, побути у дні великих державних свят на Сумщині, але душею я – там, де ціною свого здоров’я і життя борються за незалежність України».
Серед мобілізованих сумських військових і наш земляк, депутат районної ради Віталій Михайлович Кривошей. Учасник бойових дій в Афганістані, майор відбув у 79-у аеромобільну бригаду, що нині доукомплектовується. Досвід нашого земляка допоможе молодим воїнам у виконанні священного обов’язку - захисті незалежної, суверенної, єдиної України.
28 серпня 2014 року на лінію служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу в житловому будинку в с. Кіндратівка. Пожежею знищено житловий будинок. Завдяки оперативним діям рятувальників професійного пожежного поста № 27 смт. Хотінь внаслідок пожежі ніхто не постраждав. Як з’ясувалося, причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем.
Поряд з найрозповсюдженішою причиною виникнення пожеж необережним поводженням з вогнем (недбалість при користуванні сірниками, при палінні, відігрівання водопровідних і каналізаційних труб факелами, використання відкритого вогню для освітлення комор, надвірних будівель і т. п.) велика кількість пожеж виникає від електрообладнання, адже електрична енергія при неправильному застосуванні може призвести до виникнення пожежі. У цьому випадку безпосередніми причинами пожежі можуть бути іскри, які виділяються при короткому замиканні, великі перехідні опори в місцях слабких контактів проводів з клемами чи між собою, великі перевантаження, що викликають спалахи ізоляційних матеріалів.
В основному пожежна небезпека більшості електричних нагрівальних приладів полягає в надмірному нагріванні їхньої нижньої частини і бокової поверхні. Доведено, що під включеною в електромережу праскою через 15 хвилин температура досягає 400-500° С. Від цього вже легко спалахують будь-які горючі матеріали.
Тому навіть технічно справні електричні нагрівальні прилади є пожежонебезпечними.
Пожежі від пічного опалення в сільській місцевості продовжують домінувати серед загальної кількості пожеж. Основні причини виникнення пожеж від печей:
- несправність цегляної кладки, поява в ній тріщин і щілин, через які назовні виходять топочні гази і можуть вилітати іскри. Ця небезпека значно збільшується в місцях дотику кладки печі і димової труби з дерев'яними конструкціями і будинку, особливо в закритих місцях;
- перегрів стінок печі (перегарт). У цих випадках особливо небезпечне стикання з пічкою горючих матеріалів і предметів (меблів, білизни, одягу, дров, торфу і т. п.);
- вживання для розпалювання горючих і легкозаймистих рідин, спалах яких супроводжується викидом полум'я;
- випадання з топки чи зольника жарин;
- дія тепла відкритого полум'я через відкритий топочний отвір;
- горіння сажі, яка накопичилася в димовій трубі.
Кладку печей і димоходів (димових труб) виконують із ретельно відібраної червоної глиняної цегли. Вона повинна бути добре обпалена (недопал чи залізняк не вживають), мати правильну форму, бути без тріщин, домішок (камінців) і вапна.
