Як зробити європейською кровненську громаду?
Шляхи ефективного самоврядування, як і краще майбутнє для кровненців, руднівців, так і не окреслили бурхливі дебати під час громадських слухань. Кровненського сільського голову Юрія Харченка підтримував депутатський корпус, немало було опонентів – це до тридцяти жителів громади, які вказували на плачевний стан доріг, низький рівень послуг населенню і не погоджували намірів до створення єдиної територіальної громади з центром у Миколаївці.
За реформи місцевого самоврядування із подальшим приєднанням приміром до сусідів-миколаївців саме про такі приєднані села і забудуть, так апелювали сільському очільникові. Багато було різких слів кровненців на те, що за мирного для країни часу в селі не полатали дорогу, не зробили вуличне освітлення та інших важливих для сіл справ. Нині ж за такої складної ситуації в країні нема в жителів сіл віри у те, що от вони сьогодні проголосують за об’єднання і завтра почнуть щось робити саме тут для людей. Немало жителів турбувало й те чи Кровне збереже свої соціальні, природні, економічні особливості? Нагадували й досвід з об’єднанням колгоспів, коли розвивали центральні садиби, малі ж загубили. Просили сільського голову вже сьогодні назвати плюси питання децентралізації саме для кровненської громади…
Насамперед, сільський очільник Юрій Харченко виважено й чітко пояснював учасникам громадських слухань, що за добровільним об’єднанням громад безперечно майбутнє і кровненської територіальної громади. Адже за нинішнього розподілу повноважень між областю, районом, сільською радою виникає багато нелогічних та неефективних заборон для використання бюджетних коштів, що й гальмує розвиток села. За словами посадовця – конкретний факт щодо того, що й досі не подовжений договір на оренду кар’єру, питання розподілу земель, розташованих поза межами населеного пункту, нині здійснює не громада, навіть не районна рада. З реформою вирішиться це коло питань, що дасть надходження коштів саме до місцевих бюджетів. Відбудеться передача повноважень на місця.
У гострому діалозі прозвучало, що ніхто не проти передачі повноважень громадам, проти – поспішних рішень, не підготовлених на території умов, що найперше відіб’ється на інтересах жителів, наданні різного виду послуг.
Присутні депутати гаряче обстоювали участь кровненської громади в добровільному об’єднанні. Наголошували обранці, що саме активна участь кожного, хто сьогодні критикує що нічого не робиться на території, в загальних справах була би на користь селу. Треба допомагати. Відповідали й депутатам – співпрацюйте з виборцями. Вирішуйте проблеми села.
Не можна було майбутню долю громади простежити у палкій суперечці, бо обстоювали часто вузькі інтереси. Єдине простежувалося чітко - нині не врахувати думку громади просто неможливо. Реформа ж покликана зробити іншим життя всієї територіальної громади, дуже влучно сказав мешканець громади, це «унікальна можливість щоб жити по-європейськи». За кровненською громадою – вибір. Його ж робити, як і висловлювати своє бачення, саме територіальною громадою. Тому на наступні слухання сподіваємося зберуться активніше у Кровному, завітають до сусідів і миколаївці. Питань немало у громадськості – рушійної сили змін.
