Відпустка в мирне життя
12 вересня у Басівській ЗОШ діти, батьки, вчителі взяли участь у благодійному ярмарку (декоративні вироби, квіти, випічка та ін.) і зібрали 2800 гривень для своїх земляків, які прибули у відпустку із АТО.
11 вересня в Басівській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулася зустріч учнів школи з випускниками: Василем Яновським (випуск 2004 р.) та Олександром Семенченком (випуск 2011 р.), які сьогодні несуть військову службу в зоні бойових дій.
Василь Яновський працював у Росії, але як тільки біда посунула чужими чобітьми на рідну землю, повернувся додому і добровільно пішов захищати Україну. «Я тут народився і виріс, я хочу, щоб моя рідна держава залишалась єдиною, вільною, квітучою, - говорив він учням, - я служив у Збройних силах України, давав клятву на вірність народу України і порушити її не можу».
Олександру Семенченку всього 21 рік. Ще в школі мріяв стати прикордонником, тож після навчання в Черкасах і підписав контракт - охороняти кордон України. Він прикордонник-кінолог. Донецьк. Тут – справжня неоголошена війна…
Вони небагатослівні. Відразу стали старшими за своїх ровесників на ціле життя. У рідному селі вони ніби в іншому вимірі, в іншому житті.
Їх зустріли в школі бурхливими оплесками, осінніми квітами. Зустріли своїх героїв. Слава Богу, ЖИВИХ!
Хвилиною мовчання вшанували їхніх загиблих друзів.
Важко згадувати страшні бо-йові будні, а ще важче про це говорити. Та навіть зі скупих слів діти розуміють, що треба любити свою землю. Бути сильним і займатися спортом, щоб зуміти захистити свою Батьківщину від ворогів.
Скупо повідали про те, як підривалися на розтяжках (у тілі Сашиного пса одинадцять осколків - «сувенірів»), як накрило «градами» і згоріло все в тому пеклі: і документи, і зброя, і продукти. Сміялися над запитанням про те, хто їм готує їсти. «Недавно завезли аптечки, - розповідає Саша,- ми ще таких не бачили. Укомплектовані якісно». Спасибі, волонтери допомагають нашим бійцям.Низький уклін всім небайдужим людям за допомогу. Іван Григорович Каптілов під час зустрічі говорив і як сільський голова, і як батько, серце якого вже не витримує тягаря напруги і тривоги і за своїх синів, офіцерів Сергія і Володимира Каптілових, і за своїх земляків, які щодня під обстрілами, під відкритим небом боронять нашу країну.
«Якщо не ми, то хто?». Василь Яновський знову у загоні з 15 вересня, Олександр Семенченко - 30 вересня. Ось така коротка відпустка, екскурсія в мирне життя. Для них честь – вища за життя.
Прохання єдине: поверніться додому ЖИВИМИ!
