Відповідальний секретар районної газети Геннадій Петров умів розсувати горизонти, підніматися над часом
Вшанував світлу пам’ять Геннадія Терентійовича Петрова такими виправдано високими словами у день його народження від районної влади та громадськості заступник голови районної ради Микола Соловей. Геннадій Петров був і залишається постаттю неперевершеною - за глибиною знань про наш край, любов’ю до української землі.
Похований Геннадій Петров, як і заповідав,на тому ж цвинтарі, де і його друг-Анатолій Семенюта,у Великій Чернеччині. 2 червня. Тут скорботним вогнем палахкотять поминальні свічки, тривожать душу слова про вічне настоятеля місцевого храму протоієрея Сімеона (Кисленка), голоси півчих. Схилили голови в зажурі Микола Соловей разом з краєзнавцями та істориками Миколою Карпенком, Олександром Ткаченком, Миколою Охріменком, сільським головою Володимиром Ващенком... Життя швидкоплинне: 1936 -1996 роки. Народився Геннадій у Сумах, шкільні роки – в Сумах, Ромнах, Глухові, Талалаївці (батька переводили по службі). Закінчив Львівський університет. Саме древня Глухівщина покликала його невтомно служити краєзнавчим пошукам.
Спілкування з Петровим для багатьох стало світлими миттєвостями життя, що б там не говорили про нелегкий характер – він був істинним патріотом, подвижником. Умів поєднати безмежне коло інтересів: краєзнавство, журналістику, публіцистику, художню літературу, філологію, етнографію, історію українську і світову,бібліофілію, філософію класичну і християнську. Вшановуючи світлу пам’ять земляка, всі цього дня пригадували найяскравіше з його життя, бо їм пощастило спілкуватися, працювати з Петровим. Протягом усього життя журналіст Петров, для багатьох звично – Терешкович, фанатично любив книгу, слово. Тож і називали Геннадія Петрова «ходячою енциклопедією». Енциклопедистом він був не лише за глибиною знань, а й за поєднанням їх з духовністю і моральністю.
У своїх друкованих розвідках-відкриттях (їх більше трьохсот) Г. Петров – передовсім – краєзнавець-дослідник. Він відроджував пам’ять про замовчувані іменавидатних наших земляків, відкриваючинові факти і грані їхнього життя і творчості- драматурга Якова Мамонтова, художника Никанора Онацького, письменника Гната Михайличенка, поетів Володимира Нарбута, Василя Алешка, Павла Коломійця, Олександра Олеся, Павла Грабовського, підприємців Івана і Павла харитоненків, Олексія Алчевського.Петров читав, спілкувався і мандрував рідним краєм.
Геннадій Петров – постать у краєзнавстві, в журналістиці й насамперед у літописі районної газети. Жагуче прагнув зробити побільше для Сумського краю, повертав до життя імена й події. Залишив у спадок свою невтомну працю та невмирущість душі. Тож у нелегкому сьогоденні України нехай кожному з нас допоможе світла пам’ять про великого патріота-мислителя Геннадія Петрова...
